

5
льними продуктами, організованими структурами або процесами, а також, розпо-
ряджатися і користуватися ними
Влада
– це повноваження і сила приймати рішення і втілювати їх в дії або
напрямок руху якого-завгодно явища, процесу, організаційної структури чи об’єкту
– це первинна або політична складова невід'ємної влади і власності людини.
Влада природна і невід’ємна
– це влада, з якою людина народжується і
яку ніхто не може у неї відібрати. Це істинна(!) влада отримана людиною через
вселенський закон абсолютної свободи вільного вибору між добром і злом, а са-
ме: вирішувати та діяти; бути гідним; каятися; дотримуватися морального закону
та голосу совісті; любити; вірити; надіятися; прощати; жертвувати; шукати істину;
прагнути щастя; вчитися і фізично, інтелектуально, культурно і духовно вдоскона-
люватися; допомагати людям та захищати їх від спокус, але без насильства над
ними ж; піклуватися про природні дари – повітря, воду, землю та її надра; органі-
зовувати своє життя у відповідності з своїми цінностями, принципами та світогля-
дом; творити добро та щиру посмішку на обличчях людей.
Власність
– це право володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами,
предметами чи речами, інтелектуальними продуктами, процесами або організо-
ваними структурами – це вторинна або економічна складова невід'ємної влади і
власності людини.
Власність природна і невід’ємна
– це власність з якою людина народжу-
ється і яку ніхто не може у неї відібрати. Це істинна(!) власність – право володіти і
розпоряджатися плодами своїх трудів і творінь, та користуватися природними да-
рами, – ефіром, повітрям, водою, землею та її плодами і надрами.
Власність публічна
– це сума поточних невід’ємних часток власності гро-
мадян – резидентів територіальної громади певного конкретного кругу.
Об'єкт
– це частина об'єктивної реальності, яку суб'єкт залучив у рамки
своєї діяльності
Суб'єкт
– це особа або організована група людей, спільнота чи суспільство
загалом, які здійснюють властиву їм діяльність спрямовану на зміну об’єктивної
реальності.
Суб'єкт це той, хто здійснює якусь дію, або від кого направлена певна дія-
льність на об'єкт.
Людина –
той/та, хто себе так визначає в усній чи письмовій формі – воле-
виявлення людини – і усвідомлює себе суб'єктом міжнародного екстериторіально-
го правового простору з невід’ємними від народження свободами і правами, вла-
дою і власністю, та людською гідністю, які проголошені Загальною Декларацією
прав людини і які захищені міжнародними пактами, конвенціями, хартіями та кон-
ституціями країн, а саме, усвідомлює себе господарем і власником свого життя,
урядових установ і, Богом даної, землі та її дарів і надр.
Громадянин – це людина
, яка асоціює себе з конкретною нацією чи
країною…; усвідомлює себе господарем і власником свого життя, урядових
установ та Богом даної своїй країні, землі…; приймає до практики ключовий
принцип якої завгодно діяльності – чистота засобів (!) досягнення мети…;
розглядає служіння громаді і своєму народу (нації) вищим особистим
громадянським обов’язком та свідомо користується і захищає, свої і свого
ближнього, невід’ємні від народження свободи, права, владу, власність та
людську гідність, спираючись на міжнародні пакти, конвенції, хартії та Конституцію