18 / 150
17
закричати з усіх сил, покликати на допомогу, але звуки
застряють у горлі і ніяк не хочуть вилітати назовні. Та й
руки чи ноги сковує, заважаючи боротися, втікати… На
відміну від того неприємного стану, зараз і голос
підвладний бажанням, і кінцівки слухняні. Тільки ущипнути
себе недостатньо, щоб повернутися до звичного життя.
– Кривохатько, ти з нами? – вирвав з полону
напружених роздумів не дуже сердитий голос вчительки
математики, що саме задавала питання за минулий
навчальний рік, щоб зрозуміти, наскільки діти за літо
забули пройдену програму. – Згадуєш свій зірковий час?
Клас захихикав.
– Алло Петрівно, ну, хоч ви не знущайтеся. Чому вам
усім так стала поперек горла наша з мамою участь в
ранковій програмі? – Сергійкові увірвався терпець, і він
вирішив піти у наступ. – Я ж якихось пару слів сказав на
телебаченні. А про Катрусю, коли вона перемогла в
конкурсі талантів, цілу передачу зняли. І ніхто з неї не
кепкував, ніхто не знущався!!!
Сергійко не помітив, як, випліскуючи наболіле,
перейшов на крик.
– Що у вас тут відбувається? – заглянула в двері завуч
Ірина Григорівна.
– Нічого особливого, – незворушно відповіла Алла
Петрівна. – То ми так емоційно згадуємо вивчене в
минулому році.
– Ну, дивіться мені, – посварилася пальцем завуч, – а
то не встигли почати навчальний рік, а вже метушню
розводите.
Вона зачинила двері, Сергійко сів за парту.
Однокласники з ненавистю озиралися на нього, мов на
лютого ворога.
– Я бачу, – продовжила Алла Петрівна, – що ти,
Кривохатько, так нічого й не зрозумів… Так от, перш ніж
задати домашнє завдання, дозволь пояснити. Коли Катруся
перемогла в конкурсі вокалістів, вона прославила нашу