130 / 150
129
світами відчинилися, і хтось мусив через них пройти,
інакше наступна така можливість виникла б не раніше, як
іще через дванадцять років. Антишуварду, який
відстоювався в маминому сховку, не можна було чіпати іще
добу, інакше вся її кропітка робота пішла б коту під хвіст.
Виходу не було – мамі довелося завчасно перейти до Отісу з
порожніми руками, хоча єдиним змістом її візиту було
залишити напіввідчиненою міжсвітову грань. Той збій
змусив нас усіх долучити тебе до порятунку Отісу. А
привідчинену грань чатує Вутку в очікуванні нашого
обміну.
– Вона у нас вдома? – вкотре здивувався Сергійко. –
Клаю, ти бачив її?
– Та я ж тобі розповідав, що жінок було дві. А ти іще
не вірив, казав, що то були мої щурячі галюцинації. Але в
той вечір, коли ми з вами переходили до Отісу, я її не бачив.
«Навіть якби вона й була в квартирі, ми запросто
могли її не помітити у метушні», – подумала Сніжана. Але
тато Сергійка пояснив:
– Вутку має тимчасове орендоване житло. Мама
забезпечила її запасними ключами від нашої квартири, адже
саме там стоїть мій комп’ютер з налагодженим зв’язком між
світами.
– Мама теж мала Отісатко? – поцікавився Сергійко.
Він згадав перші сеанси спілкування з ненькою іще до втечі
з інтернату.
– Брелок на ключах у вигляді кумедного песика.
Сергійко засміявся:
– Я просив маму подарувати мені той брелок, коли
побачив його вперше. Він мені дуже сподобався. Але вона
тоді нагримала на мене, сказала, що то дуже дорога для неї
річ. Тепер зрозуміло, наскільки вона була для неї дорогою.
Дізнавшись мало не всі подробиці пригоди, у якій
опинився, хлопчик не на жарт стривожився вже не тільки за
матусю, а й за незнайомку Вутку. А що, як поліцейські
затримали її? У жінки ні документів, ні знайомих у місті. Не