143 / 150
142
продовжив, таким чином відчуваючи зв'язок з рідною
людиною, яку раніше жодного разу не бачив. Клай розповів
про разючі зміни, що відбуваються в Отісі, та показав свою
кімнату. Його мама, на жаль, іще не знайшлася. Але люди,
яких Вутку помалу виводила зі стану гіпнотичної
залежності від тиранії Груміядза, один за іншим
поверталися до своїх домівок, отож ні Клай, ні його тато та
тітка надії не втрачали.
– Я вже записався до бібліотеки, - радісно повідомив
Клай. Він показав Сергійкові вже знайому книгу. – Бачиш?
Це ті самі «Одкровення Дідуха Варолота». Відсканую і
надішлю тобі, ти ж хотів прочитати.
Два підлітки з паралельних світів запросто
спілкувалися з допомогою своїх міні-роботів, обговорюючи
звичайні житейські справи. Поглянь на все це хтось
сторонній, йому б і на думку не спало, що саме оці діти
щойно врятували цілий світ, який мало не знищили
зарозумілі дорослі.
– Піду-но трохи посплю, – вирішив Сергійко, коли
оченята Отісатко вимкнулися, і зв'язок з Клаєм було
завершено. – До школи я вже й так запізнився. Годинку-
другу здрімну, а там вже й тато зі Сніжаною приїдуть.
Епілог
– Повчимо уроки, і за дві години зустрічаємося на
нашому місці!, – запропонувала Марися, заходячи до своєї
квартири.
– Заодно і песиків вигуляємо, – додала Сніжана.
Діти повернулися зі школи. Джері радісно облизав по
черзі обох, виляючи хвостом.
Сніжана швидко звикла до нової родини, немов тут і
жила. Ще б пак – у цьому домі панувала любов, а в такому
товаристві будь-яка добра душа відразу починає
почуватися, як риба у воді. Мамина кімната тепер стала
Сніжаниною, а батьки облаштувалися у вітальні.